відзначати — I 1) = відзначувати, відзначити (здійснювати певні заходи із приводу якоїсь події, знаменної дати тощо), святкувати, проводити, провести, у[в]шановувати, у[в]шанувати, (кого), справляти, справити 2) = відзначити (висловлюючись, розповідаючи тощо … Словник синонімів української мови
відзначати — дієслово недоконаного виду рідко … Орфографічний словник української мови
День Независимости Украины — Почтовая открытка День независимости Украины (укр. День незалежності України) государственный праздник Украины, отмечаемый ежегодно 24 августа в честь принятия Верховным сов … Википедия
примічати — а/ю, а/єш, недок., примі/тити, і/чу, і/тиш, док., перех. Звертати увагу на кого , що небудь; помічати. || Помітивши що небудь, брати до уваги, запам ятовувати. || Вирізняти кого небудь з поміж інших; відзначати. || Відзначати в думці що небудь,… … Український тлумачний словник
святкувати — у/ю, у/єш, недок. 1) перех. Відзначати свято (див. свято I 1), 3), 4)). || Влаштовувати свято на честь або в пам ять кого , чого небудь. || Відзначати певним чином яку небудь подію (перев. радісну, приємну). || перен. Радіти, смакуючи свій успіх… … Український тлумачний словник
ціхувати — Ціхувати: Ціхувати: відзначати [III] значити, відзначувати [IV] мітити, значити, відзначати [II] робити позначки [33] характеризувати, визначати [16;41] характеризувати, надавати певних рис [45] ціхувати: клеймить [ІФ,1890] … Толковый украинский словарь
День украинской письменности и языка — День украинской письменности и языка … Википедия
вихідчини — чин, мн., розм. Народний звичай відзначати залишення житла в разі переїзду, виїзду і т. ін … Український тлумачний словник
відбувати — а/ю, а/єш, недок., відбу/ти, бу/ду, бу/деш; мин. ч. відбу/в, була/, було/; мн. відбули/; док. 1) перех. Виконувати протягом певного строку яку небудь роботу, повинність, обов язок. || Переносити кару, страждання; терпіти. || Проходити курс чого… … Український тлумачний словник
відзначання — я, с. Дія за знач. відзначати … Український тлумачний словник
